З позицій оподаткування не має значення, чи має в господарській операції дефект форми укладеного правочину (окрім випадків, коли в законі прямо вказано, що правочин, який не відповідає формі закону, є нікчемним чи правочин визнаний судом недійсним), а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка й повинна бути предметом аналізу в податковому спорі.

Зокрема законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через ділову переписку — шляхом обміну документами, у т.ч. електронними, у вигляді прийняття замовлення до виконання. При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені в письмовій формі. Водночас витрати платника податків мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що передбачають реальні господарські операції, які відображаються в податковому обліку та які повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Ухвала ВАСУ від 11.04.2017 р. № К/800/46400/14