ВАСУ: Відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням нє є підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи чи скасування державної реєстрації змін до установчих документів (справа № К/800/10870/15, 16.03.17)
Фабула судового акту: Державна податкова інспекція звернулася з позовом, в якому просила скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено, з чим також погодився і суд касаційної інстанції, що розгляну скаргу ДПІ.
При цьому ВАСУ зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою, у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (в редакції, що діяла на час розгляду справи), для внесення запису до Єдиного державного реєстру про таку відсутність та звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи, а не скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Судове рішення заслуговує на увагу з огляду на те, що в ньому викладений передбачений вказаним Законом алгоритм дій податківців та державних реєстраторів при виявленні відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Маючи на увазі, що немало судових справ було розпочато розглядом, коли діяла «стара» редакція цього Закону, ці висновки є важливими.
У зв’язку з цим слід зазначити, що з 1 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», в який позитивною новелою стала відсутність вимог щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.
Доречно також нагадати, що Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» виключено норму, за якою підставою для анулювання реєстрації платників податку на додану вартість був наявний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Таким чином, починаючи із 1 січня 2016 року зазначені причини анулювання реєстрації платника ПДВ також не застосовуються.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2017 року м. Київ К/800/10870/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Мороза В.Ф.
суддів: Донця О.Є.
Шведа Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нових технологій,» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор виконавчого комітету Донецької міської ради, Державний реєстратор виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування державної реєстрації змін до установчих документі,
в с т а н о в и л а:
Ужгородська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі -ДПІ в м. Ужгороді) звернулася з позовом, в якому просила скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою, у відповідності до вимог частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», для внесення запису до Єдиного державного реєстру про таку відсутність та звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи, а не скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Переглядаючи судові рішення в межах касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Агентство нових технологій» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, змінило місцезнаходження з м. Донецька, Ленінського району, вул. Кримської, 4 на Закарпатську область м. Ужгород, вул. Собранецьку, 150.
Працівниками Ужгородського МВПМ ДПІ у м. Ужгороді 02.09.2011 було здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Агентство нових технологій» (юридична адреса: м. Ужгород, вул. Собранецька, 150) та встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, в результаті чого складено акт про відсутність ТОВ «Агентство нових технологій» за юридичною адресою від 02.09.2011.
Згідно з листом Комунального підприємства «БТІ м. Ужгорода» приміщення, яке знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 150 (нова адреса реєстрації ТОВ «Агентство нових технологій») зареєстровано за Закарпатською обласною радою професійних спілок.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
На підставі статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов’язаний надіслати поштовим відправленням протягом п’яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Частина перша статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» зазначає, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів: оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Частина друга статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» зазначає, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою, у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», для внесення запису до Єдиного державного реєстру про таку відсутність та звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи, а не скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
Касаційну скаргу Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.
Судді В.Ф. Мороз
О.Є. Донець
Є.Ю. Швед
Автор: Олександр Боков
Поделиться:
Нет комментариев